Ми святкуємо Івана Купала

 

 

 

На калину роса впала - в нас на вулиці Купала

Наше свято молоде, гомінке, веселе, сміх і радощі несе у міста і села. З глибини віків прийшло до нас Купало - свято літнього сонцестояння, свято тепла, розкішної зелені, молодості і кохання.

         Бачить - не бачить, чути - не чує,
         Мовчки говорить, дуже мудрує.
         Часом захоче - правди навчає;
         Іноді бреше, всіх звеселяє.
         Люба розмова,- будемо, діти,
         З нею довіку жити - дружити.
         Хто ж ти така в світі щаслива,
         Мудра, правдива і жартівлива?
         Як не вгадали, стану в пригоді:
         Річ коротенька - книжка та й год
                              Леонід Глібов

              

            

             Літо - цвітуть квіти,

             Літо - ростуть діти.

             Дітвора відпочиває,

             А дехто книжечки читає.

 

Люблю свою країну рідну

Своїх батьків, найкращих із усіх.

Своє село і школу мальовничу,

Люблю бібліотеку - другий дім.

Любіте й ви своїх найкращих друзів

Книжки, журнали і газети.

Тоді вони посіють в ваших душах

Любов прекрасну, неземну красу.